Правило годинникової стрілки Ігоря Семенишена

Без найменшого сумніву візьмуся стверджувати, що таких, хто б у дитинстві та й у поважному віці не захоплювався детективами, немає. Нині ж, як і в добу всенародною любові до Агати Крісті, Конан Дойля та Едгара По, з величезною увагою слідкуємо за кожним кроком героїв, до прикладу, «Речових доказів». Останніми, до слова, займається людина, яка живе поруч з нами. Запитую у старшого інспектора криміналістики районного відділу національної поліції Ігоря СЕМЕНИШЕНА про найважливіше в його роботі.

  • Звісно, це знання. Чим їх більше, тим якіснішим буде виконання обов’язків експерта-криміналіста.
  • Тобто недостатньо закінчити Національну академію внутрішніх справ, де Ви оволодівали спеціальними дисциплінами. Такими як…
  • Почеркознавство, трасологія (пошуки слідів людини, транспортних засобів, тварин, знаряддя зламу), балістика (пов’язано зі зброєю), дактилоскопія (усі чули про «пальчики»), портретистка, одорологія (використання запахів при дослідженні злочину і т.ін. А до вишу я пройшов ще й армійську школу. Це відповідало юнацькій мрії — зі Збройних Сил стартувати в мою професію. Тож після демобілізації став курсантом Чернівецької школи міліції. Патрульний інспектор — це ще одна сходинка, на котрій одержуєш досвід і впевненість у правильності вибору. Отже, сьогодні кожна справа вимагає від криміналіста якомога швидше виявити, зафіксувати, вилучити, а значить, разом з іншими службами (кінологи, група реагування патрульної поліції, слідчі) розкрити злочин за гарячими слідами.
  • Пошуки розпочинаєте з найбільш підозрілих місць?
  • Існує правило годинникової стрілки: будь-яка деталь важлива. На місце події виїжджаємо не з порожніми руками — з криміналістичною валізою, що важить до 15 кілограмів. Тож жінкам-колегам непросто з такою впоратися. А в тій валізі — потрібні нам інструменти, викрутки, різноманітні ключі, спеціальні гіпс і силіконова паста, дистильована вода, фотоапарат…
  • Солідне наповнення. А чим користуєтеся в першу чергу?
  • Криміналістичною лінійкою.
  • А хто чи що заважає інспекторам працювати?
  • Надмірна цікавість людей — затоптуються сліди, а інколи й самі потерпілі намагаються до приїзду поліції прибрати, помити підлогу тощо. Після такого наша робота неабияк ускладнюється.
  • Чи траплялися курйози під час обстеження?
  • У мене — не пригадую, аз товаришами по службі — так. Навіть за дуже серйозних обставин. Якось криміналіст, прибувши за викликом сусідів, фотографував у темній кімнаті померлу бабцю — і раптом старенька перевернулася на інший бік…
  • Отакої! Людям Вашої професії необхідно мати сталеві нерви й неабияку витримку…
  • І не тільки. Ще й пам’ять, спостережливість, терпіння, вміння миттєво сконцентруватися…
  • А хотілося б Вам, Ігорю, з часом очолити великий структурний підрозділ?
  • Чому б і ні? Здорові амбіції не завадять: маємо увесь час тягнутися до нового, рости…
  • У Вашому житті не так уже й багато дозвілля, та все ж на які улюблені заняття знаходиться годинка?
  • Люблю спілкуватися зі шкільними друзями. Щоразу переконуюся в правдивості твердження, що старий друг краще нових двох. У всякому разі, ще ніколи не розчаровувався. Ще мені дуже подобається риболовля. Але найбільше моє хобі — це моя дворічна дитинка…
  • Як виросте, відпустите її в криміналістику?
  • Коли захоче – так. За прикладом власних батьків, котрі колись так і вчинили.

Лариса МАСЛОВА.

Додати коментар