Ні вмитися, ні напитися…

Уже який ранок поспіль мешканці Великої Слобідки не можуть здобути в крані й кількох крапель води, аби хоч протерти очі. Справа в тому, що з початку травня в селі на неї справжній дефіцит і крани як не крути, а живильна волога звідти так і не з’явиться. Терпець сільчан таки увірвався й вони направили на адресу нашої редакції листа з проханням допомогти повернути воду в їхні оселі, який ми подаємо повністю.

«Доброго дня, шановна редакціє газети «Край Кам’янецький»! До вас звертаються жителі с.Велика Слобідка. Несила вже терпіти це знущання над людьми, адже, якщо можна прожити без якихось матеріальних розкошей, то без води у водогонах – ніяк. Вже майже місяць крани в більшості домогосподарств села сухі. Якщо ще в квітні вода з’являлася хоча б на кілька годин вранці, то в травні, що називається, ні з неба, ні з крана. Особливо страждають ті будинки, які знаходяться вгорі села. Ті, що внизу, і напитися мають, і городи, і сади полити мають чим. Гроші за користування водою платимо вчасно, але ж за що, якщо керівники села недобросовісно ставляться до людей. За селом знаходиться водонапірна башта. І якби качали воду так, як потрібно, то не було би проблем. Не кожен в змозі вибити собі на подвір’ї власну криницю – це дуже дороге «задоволення». Але забезпечити кожну оселю водою хоча б на кілька годин удень, на нашу думку, це прямий обов’язок кожного сільського голови. До речі, така ситуація з водою в літній період повторюється з року в рік. Благаємо, допоможіть вирішити цю проблему, бо ми не знаємо, в кого шукати правди».

Те, що така історія повторюється щороку, підтверджує й очільник Устянської сільської ради Юрій Сидорук, одначе він має власне бачення проблеми. Якщо відкинути фактор бездощів’я, то, на його думку, перебої з водопостачанням провокуються власне жителями села.

  • Справа в тім, що вода не зникає безвісти, а банально виливається людьми на городи, – коментує Юрій Григорович. – Восени, взимку та навесні нарікань на водозабезпечення не чути, а от коли сезон городніх робіт у розпалі, води у водогоні й справді немає. Велика Слобідка – село велике, розташоване на схилі. Його обслуговує одна свердловина й коли на кожному подвір’ї вмикаються поливальні пристрої, а шланги постійно транспортують воду на городину, то зрозуміло, що її не вистачить навіть при тому, що насос працює цілодобово. От маємо придбати додатковий насос, так би мовити, про запас, бо ж при такому інтенсивному темпі експлуатації старий невідомо, чи довго протягне.

Щоб якось збалансувати водопостачання в різні частини села, як розповів Юрій Григорович, практикувалася черга подачі води: 3 дні вона текла у верхній кут, далі – в нижню Велику Слобідку. Проте критики цього задуму вирішили, що це не варіант і нещодавно вивели з ладу заглушку так,  що тепер її не відремонтувати.

  • А ще артезіанською водою люди наповнюють свої криниці, які міліють від нестачі опадів та посушливого клімату. Воду ніхто не шанує, тому вона й тікає, – підсумував Юрій Сидорук.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

Додати коментар