Хліб – сила, а ліс – здоров’я. Задля цього і працює КП “Надра Кам’янеччини”

Не встигла зима здати свої позиції, а в лісовому господарстві, як у мурашнику, – рух. То площі зачищають під майбутню посадку черешкового дуба, то жолуді відбирають для посіву. «Чи не зарано?», – запитуємо у лісівника Володимира Ярового, який у жванецькому лісі дозачищував площу на 2 гектарах суцільної вирубки, і разом із місцевими жителями робив розбивку рядів для шпигування жолудем дуба.

– Саме час, – посміхаючись, відповів Володимир Григорович. – Тут, як у сільському господарстві, важливо не упустити момент: аби й вологи було достатньо для гарних сходів, і щоб робочої сили вистачало. А то сонечко дужче пригріє, люди кинуться на свої городи поратися. Робота в лісі відійде на другий план. А її у нас, як у селі, будь-якої пори року вистачає. Лише б встигали впоратися. Тільки лінивий каже, що немає чим зайнятися. Як себе поставиш до роботи, то такою вона і буде. Коли не хочеш працювати, то робота буде тяжкою, а коли працюєш із задоволенням, то вона тобі в радість.

І в цих словах є правда, бо за свої 23 роки, відколи Володимир Яровий працює лісником, спочатку ще при колгоспі, а з 2005 року – в комунальному підприємстві «Надра Кам’янеччини», вже на іншому місці себе й не уявляє.

Спілкуючись із Володимиром Григоровичем, звертаю увагу на чималу ємність з водою, у якій насипані жолуді.

– Усі зібрані плоди опускаємо у воду, – помітивши моє здивування, коментує фахівець. – Здорові жолуді тонуть, а погані залишаються на поверхні. Після цього плоди висаджуємо. Насіння можна висівати восени або навесні. Однак якщо висіяти восени, є загроза, що воно буде пошкоджене гризунами. Тому насіння зберігаємо до весни в спеціально підготовлених траншеях, де воно проходить стратифікацію.

Крім того, у КП «Надра Кам’янеччини» жолуді ще висівають у розсадниках. Потім сіянцями засаджують нові території або ж “ремонтують” попередні лісові посадки, у яких дерева пошкодилися чи не прижилися.

– Щоб стати міцним дубом, – долучається до розмови інженер лісового господарства Володимир Шевчук, – маленькому паростку потрібен серйозний догляд, а такий йому можуть надати тільки в спеціальних розсадниках, де ми вирощуємо молоді дерева за певною схемою. Висівати жолуді чи висаджувати молоді саджанці найкраще навесні, адже це пов’язано з кращим зволоженням грунту, тим більше, коли останніми роками дошкуляє посуха.

Прикладом дбайливого догляду за лісовідтворенням може слугувати засаджена поряд площа в 2,5 га. Їй два роки. Гарно прижилися тут дубки і лише як мінімум через 80 років вони досягнуть своєї зрілості.

А ще гордістю комунального підприємства «Надра Кам’янеччини» є шевченківські дубочки – нащадки дуба-велетня, біля котрого в с.Моринці писав поетичні твори великий Кобзар. За словами директора Ніни Скавренюк, їх у 2004 році співробітники привезли із Черкащини, коли купували інші сіянці в тамтешньому держлісгоспі, а тепер вони гарно прижилися в Кульчиєвецькому урочищі. Біля дерев встановили табличку з написом «Тарасові дуби», облаштували рекреаційну зону, розробили екологічний маршрут, а під час Шевченківських днів разом з учнями пришкільного лісництва (школа-інтернат для дітей з вадами зору), яке діє при КП «Надра Кам’янеччини» вже більше 10 років проводять Шевченківські читання.

Не могли ми обійти і болючу тему кожного працівника лісової галузі. Мова про звинувачення лісівників у надмірних рубках лісів…

– Рубка лісу – законний акт використання лісового урожаю. Настає час, коли щорічний приріст деревини знижується до мінімуму, або зовсім припиняється, – каже Володимир Володимирович. – Наприклад, жванецький ліс займає 320 га. З них у 2018 році було зрізано лише 2 га суцільної вирубки. Якщо такими темпами різати, то останні 2 га зріжуться через 162 роки, при цьому попередні площі вже будуть повністю відновлені й здатні до експлуатації. Оце і є безперервне невиснажливе лісокористування. Вирубки проводимо рівномірно. У володінні КП «Надра Кам’янеччини» є 7611 га лісу, щороку зрізаємо близько 35 га суцільних вирубок. Всі рубки затверджуються в Міністерстві екології, а цьому передують погодження та висновки наукових рад та екологічних інститутів.

– Ліс, як і кожний живий організм, старіє, – продовжує розмову інженер з охорони та захисту лісу Юрій Валяровський. – Якщо його не вирубає людина, це зробить сама природа. У перестійних лісах деревина поступово втрачає якість, дерева починають всихати. Стовбури багатьох із них уражаються гниллю. Зіпсовані дерева вже можна розглядати як брак, який сам гниє і займає «виробничу площу», де має рости нове покоління лісів. Тому для підвищення продуктивності «зеленого цеху», раціонального використання вкладених у нього коштів, потрібно своєчасно збирати лісовий урожай, не очікуючи його якісного і кількісного зниження. Проводячи рубки догляду за лісом, ми здійснюємо формування насаджень хорошого породного складу, поліпшуємо санітарний стан лісів. Ми чуємо чимало звинувачень і нападок, які в своїй більшості – несправедливі. Слід розуміти, що хтось хоче приватизувати українські ліси і для цього лісівників поливають брудом. Але мені приємно, що від цього лісівники не втрачають своєї професійності, злагодженості, високого рівня культури в лісовому господарстві.

Однак, як не прикро це визнавати, з кожним роком збільшується площа стихійних сміттєзвалищ. І тут ми, на жаль, безсилі. Ось і цієї весни не встигли прибрати, як з’явилися свіжі купи різного мотлоху, котрий при загоранні може призвести до непоправних наслідків. Тому хочеться звернутися до людей, аби не залишали сміття в лісі і не підпалювали суху рослинність.

Якщо вести мову про ліс у загальному, то майбутнє закладається вже тепер. Щоби виростити ліс, потрібно довго і напружено працювати. Заради майбутнього, для збереження та примноження зеленого моря скарбів нашого краю дітям та онукам. Бо ж недарма кажуть, що хліб – сила, а ліс – здоров’я. Задля цього і працює колектив комунального підприємства «Надра Кам’янеччини».

Надія ЄРМЕНЧУК.

Додати коментар