Практичний психолог з Кам’янця рекомендує обирати гурток для дитини правильно

Автор: | Опубліковано Освіта Немає коментарів

Багато хто зараз себе впізнає, коли розмова піде про те, як дітки стають відвідувачами того чи іншого гуртка. Для батьків їхня дитина най-, най, най-. Хто не хоче виростити з неї співочу зірку чи успішного спортсмена? Тож у гонитві за своїми власними ідеалами й мріями ведемо малого на секцію футболу чи боксу, й навіть якщо олімпієць не вийде, то хоч хлопець буде підтягнутим та мускулистим. «Справжні чоловіки бігають футбольним полем, а не сценою», – стандартна відповідь батька сину, чи не так? При цьому не помічаємо чи не хочемо помічати, що в сина музичний слух і довгі пальці, і йому дуже хочеться піаніно. Чи слідуємо віянням моди й заповнюємо дитяче дозвілля за програмою максимум: малювання, англійська, комп’ютерні курси, ще майстер-класи з лідерства. Чим моя дитина не вундеркінд, й перед іншими можна похизуватися. Або ж взагалі підбираємо позашкільне заняття за принципом «аби було» – ну то й що, що не до вподоби нащадку, зате батьківська совість спокійна, що дитина при ділі. Тим часом у малих сидить інший потенціал. То як не зламати чадо ще з раннього віку, а навпаки, допомогти йому реалізуватися в позаурочний час? Для цього вибираємо гурток правильно.

Я так хотіла малювати, що за пензлик бралася навіть вночі

  • Найбільша помилка батьків при виборі гуртка – керуватися власними амбіціями. Потрібно брати до уваги, що гурток відвідуватиме дитина, а не батьки. Не нав’язуйте їй своїх рішень, спробуйте змотивувати. Додаткові заняття мають бути в радість. Передусім простежте, чим дитина захоплюється найбільше, які в неї інтереси, здібності та можливості. Вона все перетворює на мікрофон й не випускає його з рук – відведіть її у вокальну студію. Готова розмалювати всі стіни в квартирі, тільки щоб мама дозволила – їй дорога в художню школу. Необхідні відповіді лежать на поверхні. Будьте уважними й прислухайтесь до своїх нащадків, – коментує практичний психолог Центру дитячої та юнацької творчості Ірина Марціновська.

10-річна Катруся Шевчук відвідує народний гурток образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Колорит» ЦДЮТ (керівник Наталія Качковська) не так давно, з вересня минулого року. Нині вона захоплюється розробкою ілюстрацій про маленьких дівчаток, які потрапляють в різні ситуації. Це ціла серія художніх епізодів, де все зрозуміло без слів. Про своє захоплення Катя готова розповідати годинами, бо ж ще рік тому навчатися малюванню й не сподівалася. На сімейній нараді було вирішено, що свій позашкільний час дівчинка присвячуватиме заняттям з боротьби та танців. Непоганий набір для дівчинки: й за себе зможе постояти й водночас залишатиметься граційною та витонченою.

  • Часу на малювання не було. Вдома чекали домашнє завдання та ігри з двома братиками, але бажання взяти до рук пензлика було таке сильне, що перемагало сон, і я вночі переносила на аркуш те, що накопичилося за увесь день, – розповідає Катруся. – Того року я поїхала в санаторій й прихопила з собою блокнот. А вже наступного дня зателефонувала батькам, щоб привезли новий, бо старий змальований з першої до останньої сторінки. Бувало таке, що відразу цілий альбом я наповнювала картинками. Підгледівши це в мені, батьки запропонували відвідувати художній гурток – радості не було меж.

Керівник гуртка Наталія Качковська підтверджує, що талановиту дитину видно здалеку, й гурток дає можливість розпізнати це творче начало, надати йому сил, аби воно розкрилося з якомога більше сторін.

  • Батьки мають допомогти дитині самовизначитися. Ні в якому разі не з-під палки, так можна добитися протилежного ефекту: по-перше, син чи донька затаїть образу на вас, по-друге, на все життя зненавидить обране вами заняття. Дайте свободу у виборі. І хтозна, можливо, дитяче хобі в майбутньому переросте у професію всього життя, – говорить Наталія Броніславівна.

Багатьох своїх вихованців вона пам’ятає ще зовсім юними й сором’язливими, прийшовши записуватися в гурток, ховалися за батьківськими спинами. А сьогодні вони працюють архітекторами, вчителями образотворчого мистецтва, майстрами художньої ковки та сучасного заліза, ілюстраторами, реставраторами тощо.

Методом проб, а не помилок

Звісно, геніями народжуються одиниці, та й нестандартне творче мислення – для обраних. В більшості випадків, коли торкаємося теми вибору гуртка, ми все ж, у першу чергу, переслідуємо ціль організації дозвілля дитини. Іноді доцільно вибрати вид діяльності, до якого в дитини немає явних здібностей, зате є бажання займатися. А спробувати вони хочуть все й одразу, як у крамниці з солодощами, хоча в силу віку їм ще не зрозуміти в повному обсязі своїх можливостей. Одночасно діти бояться знайомитися з чимось новим.

  • На виручку прийде пробне заняття, які зазвичай безкоштовні. Відвідайте кілька видів уроків, і тоді все стане на свої місця – до чогось дитина прикипить, а щось відпаде само собою. Спробувавши, вона або прийме пропозицію дорослого, або ж ви змушені будете прийняти вибір дитини, – говорить Ірина Марціновська.– В будь-якому разі відшукати мотив і зайняти дитину гуртком хоч не обов’язкова програма, проте настійна рекомендація. Поряд із розвитком задатків гурткова робота спрямована на комунікацію та соціалізацію дитини.

Психолог підкреслює, що вибір напрямку дозвілля – це півсправи, родині потрібно ще правильно організувати цей процес, аби він приносив дитині задоволення й не обкрадав дитинство. Для цього фахівець рекомендує врахувати деякі моменти.

Розпочинати відвідини позашкільних занять варто з 5 років або вже з другого класу. Малюки ще не готові в силу свого віку, їхньою «роботою» має залишатися гра. А першокласникам варто дозволити адаптуватися до школи.

Збалансовуємо навантаження. Тут враховуємо індивідуальні особливості дитини. Активна, допитлива бігатиме по 3-4 гуртках. Якщо це їй під силу й ніяким чином не відбивається на самопочутті, тоді вперед. Головне – не доводити все до фанатизму та втрати свідомості, а заняття вводити в дитячий режим поступово й обережно. Оптимальною все ж вважається комбінація з 2 гуртків, з яких один націлений на творче вираження, інший — на фізичну активність. Графік та кількість занять мають бути такими, щоб не шкодили навчальному процесу та не відбивалися на успішності дитини, в той же час гуртки не повинні замінювати спілкування з друзями та ігор на свіжому повітрі.

  • Придивіться до гуртків, розташованих поряд з домом, тоді зекономите час на дорогу, а дитина не втомлюватиметься від поїздок у громадському транспорті.

Зекономити-заплатити?

У наш час палітра позашкілля неабияк розмаїта. В районі позакласна освіта представлена мистецькими спеціалізованими закладами – районною дитячою школою мистецтв, Орининською, Жванецькою дитячими школами мистецтв, Староушицькою дитячою музичною школою, а також районною дитячо-юнацькою спортивною школою та районним Будинком школяра, що організовує на базі ЗОШ району роботу 72 груп художньо-естетичного, науково-технічного, туристично-краєзнавчого, екологічного, дослідницько-експериментального напрямків. Як розповіла директор Будинку школяра Віта Побережна, територіальний фактор та віддаленість населених пунктів впливає на залучення дітей до гурткової роботи, тому її організація впорядкована таким чином, аби охопити якомога більшу кількість учнів. Гуртки працюють у 17 базових школах (Орининській, Довжоцькій, Баговицькій, Панівецькій, Кам’янській, Приворотській, Слобідсько-Рихтівській, Сокільській, Чорнокозинецькій, Жванецькій, Заліськопершій, Кадиєвецькій, Кульчиївецькій, Староушицькій, Подільській, Грушківській, Рудській), де задіяно 1220 вихованців.

У географічному плані місто мобільніше та здатне пропонувати позакласну послугу чи не під вікном вашого будинку. Поряд із закладами позашкільної освіти – ЦДЮТ, позашкільним навчально-виховним об’єднанням (станція юних туристів, еколого-натуралістичний центр, міжшкільний навчально-виробничий комбінат), ДЮСШ №1 і №2, пришкільними гуртками та закладами, що дають початкову мистецьку освіту, – дитячою школою мистецтв, хоровою, художньою та музичною школамивідкрито цілу низку платних груп на будь-який смак та гаманець. На відміну від державних установ вони з першого погляду підкуповують розмаїтим матеріально-технічним забезпеченням, застосуванням нетрадиційних педагогічних практик та майстер-класів, сучасним ремонтом, що виллється для вас у кругленьку суму. Ціни в комерційних секціях стартують у середньому від 50 грн. за одне заняття. Чимало батьків вважають за краще потягнутися й таки віддати дитя в просунутий приватний заклад, бо ж якщо платне, то й рівень має бути високий, а невеличка чисельність груп дозволяє дитині бути в постійному полі зору викладача.

Поки дочка нашої співрозмовниці Насті з Кам’янця-Подільського відвідує платні заняття з англійської мови (Перші Київські курси) та малювання («Школярик»), мама спокійно займається своїми справами. Жінка каже, що їй головне привести дитину, про все інше попіклуються педагоги. В оплату входить і забезпечення робочим інвентарем, і це не стандартний набір «кольоровий папір-ножиці-клей», а підбираються матеріали, з яких виходять оригінальні поробки-цікавинки.

  • – Коли я приводжу її сюди, впевнена, що віддаю в надійні руки, тут ніхто її не образить, не нагримає. Вчителі перевірені на власному досвіді. Навіть така дрібничка: опісля занять тобі на телефон пересилають фото із дитиною, яка зайнята пізнавальною діяльністю. Це наштовхує на певні висновки. А коли дитина повертається додому й з власної волі бігає за тобою по п’ятах, аби проговорити нововивчені англійські слова, зробити домашнє завдання, розумієш, що інтерес в неї не згасає. Така довіра до колективу виправдовує всі фінансові затрати, – впевнена Настя.

Як радять фахівці, основним критерієм у виборі гуртка має бути особистість тренера, який як здатен направити вихованця на успіх, так і навпаки – відбити охоту від хобі назавжди. Коли є контакт «наставник-вихованець», то найзвичайнісінький шкільний гурток може стати прекрасним рішенням.

  • Буваєш спостерігаєш таку картину. Керівник гуртка щойно з’явився на порозі, а учні вже зустрічають, обступили з усіх сторін. Дітки все відчувають. Якщо наставник енергійний, професійний, постійно відшуковує, чим можна здивувати гуртківців, й сам намагається зростати творчо, дітки підуть за ним, – коментує Віта Побережна.

А як показує практика, платні гуртки доволі часто ведуть ті ж педагоги, які працюють у державних установах. Розпитайте про керівника, почитайте відгуки, інтерв’ю про секцію, поцікавткся в знайомих та інших батьків.

І найперше, пам’ятайте: дитина повинна отримувати задоволення від того, чим займається, тоді ваші зусилля були недаремними й батьківське серце буде на місці.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

 

 

Додати коментар