Ризикувати і рухатись вперед чи зволікати і відставати від інших: в якій дії децентралізація на Кам’янеччині

Автор: | Опубліковано Новини Немає коментарів

Про те, що децентралізація влади вже давно назріла й це не просто черговий проект, а вимога часу, говорити не доводиться. А от як успішно реформа буде реалізована на місцях, у великій мірі залежить від того, наскільки громади готові до змін, до відповідальності за самостійне прийняття рішень щодо розвитку своїх територій. У цьому напрямку Кам’янеччина не пасе задніх, бо 2018 рік зустрічатиме вже в новому територіальному складі. Із 43 селищної та сільських рад наш район формуватимуть 6 об’єднаних територіальних громад (Гуменецька, Колибаївська, Китайгородська, Слобідсько-Кульчієвецька, Староушицька, Жванецька) та 16 сільських рад (Довжоцька, Завальська, Заліська, Зіньковецька, Кадиєвецька, Кам’янська, Княжпільська, Кульчиївецька, Орининська, Пановецька, Підпилип’янська, Приворотська, Рихтівська, Слобідсько-Рихтівська, Чабанівська, Шустовецька), які й досі залишаються нереформованими.

Ризикувати і рухатись вперед чи зволікати і відставати від інших? Саме так можна сформулювати проблемне питання, відповідь на яке ми намагалися знайти серед сільських голів Кам’янеччини, які поки що вивчають переваги й ризики децентралізації та зволікають із об’єднанням.

Ось яку відповідь отримали.

Лариса ВУСАТА, голова Приворотської сільської ради:

– Головна мета реформи не просто змінити вивіску, а надавати нову якість послуг громадянам. Об’єднатися заради об’єднання завжди встигнемо. Наразі мова про таке згуртування у нас не йде. Ми вже збиралися із головами навколишніх сільських рад з приводу утворення громади. Допоки постало питання із адмінцентром. Наші люди бажають бачити центральну садибу в Приворотті. Оскільки ми знаходимося у центрі між Шустовецькою, Підпилип’янською та Орининською сільрадами. Та громада Оринина проти того, щоб територіальне об’єднання носило назву Приворотське.

Валер’ян МОКРИЦЬКИЙ, голова Орининської сільської ради:

  • Вже б давно об’єдналися, ще в 2015 році свою згоду на створення Орининської ОТГ з центром у с.Оринин надали Підпилип’я та Шустівці, та процес загальмувала Приворотська сільська рада, а без неї утворюється географічний бар’єр між нашими громадами. Привороття вважає себе самодостатньою сільською радою, спроможною очолити об’єднання. Але потрібно керуватися не лише бажаннями. Оринин – колишній райцентр, в нас є вся інфраструктура, комунальне підприємство, налагоджена транспортна розв’язка з сусідніми селами, місцевий бюджет наповнюють понад 40 підприємців. Всі дороги ведуть в Оринин. Не безпідставно, що перспективний план формування територій громад області виокремив самостійну Орининську ОТГ. Не всі це хочуть прийняти.

Руслан РЯБИЙ, Довжоцький сільський голова:

  • Реформування в Довжоцьку ОТГ з однойменним центром нас чекає вже в новому році. Шкода, що не потрапили в цей етап, згаяли час й не сформували бюджет. Ще в червні я особисто завіз під підпис запрошення на об’єднання в сусідні сільські ради. Слобідсько-Рихтівська, Рихтівська, Зіньковецька громади обрали нейтралітет: і проти не висловилися, й до активних дій не приступили, Кадиївці та Завалля відмовилися, лише Залісся дало добро на об’єднання. У червні наші представники зустрічалися в області, де позиція сусідів, окрім Завальської сільської ради, проявилася чіткіше: поки об’єднання носить добровільний характер, не поспішатимуть, коли ж змінюватися скажуть в наказовому порядку, то підуть до Довжка. Різного роду чутки ширилися, нас сватали то до Колибаївки, то до міста. Але ж Довжок – не просте село, щоб його тулити наліво-направо. Новоспечена Довжоцька ОТГ матиме майже 13 тисяч населення, а її бюджет складе 43 млн.грн., за рейтинговими показниками вона йде друга після Гуменецької.

Ірина ПАВЛЮК, голова Завальської сільської ради:

  • Громадська думка та депутатський корпус категорично проти об’єднання. Люди не вірять в силу реформи, навпаки мають чимало сумнівів щодо її суті. Довжок «сватався», але ми не готові, тому радше хай залишається все на своїх місцях.

Анатолій КОСТЮК, очільник Пановецької сільської ради:

  • 1992 року сільська рада від’єдналася зі складу Устянської в окрему територіальну громаду. За цей час підтвердили свою самодостатність, вагомі зрушення відбулися в соціально-економічній сфері. Нині законодавство стоїть на принципі добровільності об’єднання, а ми маємо всі фінансові можливості існувати автономно. От якщо верхи підійдуть до децентралізації як обов’язкової до виконання, будемо визначатися. Люди на громадських слуханнях скажуть своє слово, а далі голосуватимуть депутати. З варіантів нам випадає дорога в Колибаївську чи Слобідсько-Кульчієвецьку ОТГ, або ж у місто.

Юрій ВОЛОЩУК, голова Кам’янської сільської ради:

  • Лозунг децентралізації який? Формування спроможних громад. Коли говоримо про Кам’янську сільську раду, то йде мова не тільки про самодостатність, а й про реальні ресурси та резерви для розвитку території, впровадження соціальних проектів. Перспективи для громади не голослівні, тому ставимо собі запитання, а що нам пропонує об’єднання, що з ним можемо втратити, що отримаємо завтра? Ще в 2015 році населення та депутати винесли негативне рішення щодо об’єднання, не побачили плюсів. Розкреслити олівцем нову карту – це одне, інше – передбачити наслідки для людей, адже справа не тільки в перестановці кордонів. Поспіх грозить вилізти боком. Чому ми обов’язково повинні приєднуватися? Можливо, коли б і нам дали ті ж самі умови розвитку, як і об’єднаним громадам, то й життя мешканців Кам’янки піднялося б на новий якісний рівень. І це покращення аж ніяк не залежало б від укрупнення чи злиття територій. Дайте рівні умови для об’єднаних та необ’єднаних громад, а тоді й будемо говорити про успіхи та те, від чого вони залежать. Можливо, тоді й люди зрозуміють суть реформи й приймуть виважене рішення.

Лаймонас ГУРСКІС, Чабанівський сільський голова:

  • Неприйняття територіальних змін – через географічну ізоляцію наших сіл. 90% жителів не погодилися на реформу, бо бояться труднощів зі сполученням. Нам головне, щоб вибратися з яру, то вже й до Кам’янця легше дістатися. А громаду населяють в більшості люди похилого віку. В нас діють школа, медзаклади, необхідними соціальними установами забезпечені, тож на цей момент вирішено нічого не переінакшувати. Ми межуємо зі Старою Ушицею та Дунаєвеччиною, і якщо питання об’єднання постане ультимативно, то звісно наш район ніхто не полишить.

 

 

 

Додати коментар