Лісівників загнали в глухий кут

Автор: | Опубліковано Новини Немає коментарів

Традиційно серпень – один із найбільш пожежонебезпечних місяців, а з цьогорічною аномальною спекою й поготів. У Європі відбувається справжня екологічна катастрофа – масово горять ліси. Це ще Божа ласка, що в Україні, з нашою економічною скрутою та не надто високою свідомістю людей, такої біди немає. Проте, на жаль, сьогодні нерідко доводиться спостерігати пожежі в екологічних системах, коли горять післяжнивні рештки та стерня. Зважайте, що в такому випадку знищується все живе у верхньому шарі грунту на глибину 5 сантиметрів. І все це – справа рук людини, не само ж воно зайнялося. А вогонь же може добратися до лісу, й тоді буде справжнє лихо…

– Особливо небезпечними в плані загоряння є хвойні насадження, – ділиться інженер з охорони і захисту лісу КП «Надра Кам’янеччини» Юрій Валяровський. – Сьогодні з цим дуже невтішна ситуація – дерева почали масово всихати. Здавалося б, за логікою, сухостій потрібно терміново прибрати, аби не допустити розповсюдження шкідників на здорові дерева. Проте торік у жовтні Постановою Уряду було введено в дію нові «Санітарні правила в лісах України», дотримуючись яких ми можемо взагалі залишитися без хвойного лісу.

Суть у тому, що суха деревина хвойних не користується попитом і не приносить доходу лісовому підприємству, тож раніше там просто давали усний дозвіл місцевим жителям збирати хвойний сухостій на паливо. І лісівникам добре, бо не потрібно витрачати кошти і залучати працівників до роботи, і сільчани задоволені, бо запаслися дровами. Сьогодні ж ситуація інша: аби отримати дозвіл на проведення санітарної рубки за нині існуючими правилами, потрібно пройти досить тривалу процедуру, зібрати чимало підписів і узгоджень і витратити на це щонайменше три місяці. Але ж висихання відбувається протягом усього року й за кілька місяців у цьому ж насадженні з’являться нові сухі дерева.

– Лісівників загнали в глухий кут, – каже Юрій Антонович. – Нашій роботі дають оцінку люди на місцях, і їм незрозуміло, чому рубають живий ліс, а сухостій залишається, адже його потрібно забирати насамперед. Де логіка? До того ж, така ситуація спонукає до підвищення пожежонебезпечної ситуації, бо насичені смолами сухі хвойні дерева згоряють дуже швидко. Тож завжди, коли дізнаюсь, що десь на Кам’янеччині горить стерня, з острахом думаю, чи врятуємо ми ліс, коли в нього зайде вогонь…

Фахівці лісової галузі б’ють на сполох. Треба реагувати негайно, вважають вони. Чимало державних лісівників та науковців підписали лист-звернення до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана щодо відміни цієї Постанови. Щоправда, відповіді поки не отримали.

Проте, як кажуть, собаки гавкають, а караван іде. Роботи в лісі ніхто не відміняв. КП «Надра Кам’янеччини» працює в звичному режимі. Наразі тут працюють над заготівлею дров для установ бюджетної сфери району – ФАПів, закладів освіти, приміщень сільрад тощо. Щодо фізичних осіб, то з цим ситуація складніша, адже з огляду на проблеми із вугіллям попит на дрова збільшується, проте повністю його задовольнити нині неможливо.

– У нас існує таке поняття, як розрахункова лісосіка, згідно з якою ми не маємо права зрізати більше дерев, ніж затверджено. Але ж людям дрова все одно потрібні, тож думаю, що лісовій охороні додасться роботи. Принагідно нагадую, що самовільно зрубавши дерево, можна наразитися на багатотисячний штраф. А тим, хто хоче заготовити деревину законним способом, повідомляю, що наше підприємство проводить рубки догляду в молодняках, до яких залучаються місцеві жителі. Наводячи лад у молодих насадженнях та видаляючи під наглядом спеціаліста неперспективні деревця, можна забезпечити себе дровами практично безкоштовно, – підсумував Юрій Валяровський.

                                                                                                                                                                                                                                      Наталя КАМІНСЬКА.

Додати коментар