Cтароушицькі поля, що на Кам’янеччині, перетворилися на поля бою

Автор: | Опубліковано Новини Немає коментарів

Про проблему жителів Старої Ушиці та Гораївки, які ніяк не можуть добитися розпаювання земель колишнього радгоспу, або ДП «Староушицьке», знають уже не лише на Кам’янеччині, а й у високих владних кабінетах столиці. Тож вкотре переповідати цю історію, напевно, недоцільно. Зазначимо лише, що незважаючи на всі звернення мешканців громади до влади та неодноразові відвідини ними державних мужів на рівні області, дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земель у приватну власність таки було видано, в результаті чого близько 800 га земель отримали власників. І стали ними не колишні працівники радгоспу.

А минулого тижня на поля вийшли трактори, що викликало супротив у місцевого населення. Бо ж перед цим на сході села було вирішено: землі будуть оброблятися лише після того, як підприємство, що провадить тут діяльність, надасть громаді усі необхідні дозволи та документи. Люди вирушили на поле, аби прямо запитати, що відбувається. Додало сумнівів ще й те, що оранка проводилася ввечері, присмерком. Місцеві мешканці переконані: якби все було чесно, то не було б жодної потреби ховатися й працювати поночі. Блокували люди роботу сільгосптехніки й 24 листопада, в п’ятницю.

Саме того дня нам вдалося поспілкуватися з мешканцями. На місці події, біля вже зораного поля, зібралися місцеві активісти. Там же працювала група швидкого реагування Головного управління Нацполіції області, яка приїхала за викликом. Аби допомогти громаді розібратися в проблемі, прибули депутат районної ради Сергій Самсонюк та голова Грушківської сільської ради Анатолій Тимчук.

Про події, які відбувалися напередодні п’ятниці 24 листопада, почули від жительки с.Гораївка Світлани Арсенюк, якій чи не першій стало відомо про оранку земель.

— Я дізналася, що на поле вийшла техніка, о 10 годині вечора. Обдзвонила односельців і разом ми виїхали на місце, аби дізнатися, що відбувається. Адже на сході села домовилися, що дозволимо обробляти землю лише після того, як побачимо повний пакет документів, – розповідає Світлана Василівна. – До нас вийшов чоловік, сказав, що охоронець. Ми хотіли почути пояснення таких дій. Та замість відповіді побачили в його руках автомат. Поки я обернулася до хлопців сказати, аби фотографували, він перезарядив зброю в мене за спиною. Схаменув його інший охоронець, який і попередив біду. В зв’язку з цим фактом ми викликали групу швидкого реагування. Досі не можу повірити, що на нашій рідній землі на нас наставляють зброю. Ми ж не хочемо чужого. Ми відстоюємо своє.

Те, що поліція дійсно напередодні приїжджала на виклик, підтвердили самі правоохоронці. Уже в п’ятницю вони взяли пояснення в усіх очевидців події та пообіцяли якнайскоріше розібратися в цій справі.

Сергій Самсонюк взяв цю справу під особистий контроль і вже в суботу зустрівся із начальником районного відділу поліції Ігорем Кшемінським. Як запевнив Ігор Сигізмундович, за цим фактом проводиться розслідування і правоохоронці вже встановили особу охоронця, який піднімав зброю проти людей.

– Представник підприємства, який прибув на зустріч, нічого нам не пояснив, не надав жодних документів, лише погрожував, що сам викличе до нас поліцію, якщо не вступимося, – продовжує Світлана Арсенюк. – Але ми вже нічого не боїмося – ні поліції, ні зброї. Земля – це єдине, що в нас ще залишилося. Не маємо ні роботи, ні засобів існування, ні господарства. Люди отримують гроші, хліб на свої паї, а нам навіть цього немає. Ми хочемо лише зустрітися з представниками підприємства. Хай покажуть нам документи, відповідні дозволи, хай поговорять з нами й ми домовимося, на яких умовах вони працюватимуть.

Як розповідають люди, прийшлі запевняли їх, що на землях Старої Ушиці та Гораївки відновлює роботу державне підприємство «Староушицьке» й турбуватися їм немає жодних підстав. Але таке пояснення активістів не задовольнило, і тому є кілька причин. По-перше, і найголовніше, чи може йти мова про відновлення роботи колишнього радгоспу, якщо 800 га цих земель вже є чиєюсь приватною власністю? По-друге, якщо держава має намір на території громади відновити роботу державного підприємства, чому про це не повідомили саму громаду?

– За умов відновлення роботи держпідприємства з громадою в першу чергу мали б зустрітися губернатор чи голова райдержадміністрації як представники держави й пояснити, що відбувається, – роз’яснив Сергій Самсонюк. – Тим більше, що вони добре обізнані із складною ситуацією, що склалася тут із землею, знають, що це питання наразі надважливе для людей. Мешканці громади неодноразово зверталися до них із своєю проблемою, але нікого із представників влади ми тут не бачимо.

Відомо, що наразі відкрите кримінальне провадження й на землі накладено арешт, – продовжує Сергій Іванович, – але це не передбачає заборони вести підприємницьку діяльність. Арешт не дає права на відчуження землі, тобто суд лише накладає певні обмеження в юридичній площині. Якби ці землі належали одній фірмі, все було б зрозуміло, але проблема в тому, що всі ці ділянки розкидані, невідомо, де чиї поля й хто їх обробляє, де їхні власники. Тому наразі відновити роботу державного підприємства є дуже проблематично.

Як запевняють мітингувальники, вони не проти того, аби відроджувалося господарство, але ж не такими методами.

– Хай закуповують техніку, засівають землю, обробляють її, – кажуть активісти. – З’являться робочі місця, в бюджет надходитимуть податки. Але це має бути зроблено по-людськи. Нехай ті, хто планує відроджувати держпідприємство, зберуть громаду, розкажуть про свої плани, представлять директора, нададуть документи й ми тільки порадіємо з того. Але хто то має робити? Вчора приїхали люди автівкою із сумськими номерами, сьогодні із черкаськими, трактор ось із чернігівськими. Щось не віриться, що господарство в Старій Ушиці відроджуватимуть мешканці з усієї України.

— Мерзнути днями і ночами на полі – не найкращий вихід зі становища, – висловлює свою точку зору на ситуацію Сергій Самсонюк. – Треба домовлятися, шукати діалог.

Розумного діалогу прагнуть і самі жителі селищної ради. Вони хочуть лише побачити документи, на основі яких обробляються їхні поля, знайти із підприємством спільну мову, обговорити умови, на яких воно працюватиме. Звісно, стратегічною їхньою метою й надалі залишається розпаювання ДП «Староушицьке». А вже потім, отримавши на руки державні акти на земельні ділянки, люди вирішуватимуть, кому й на яких умовах віддавати їх в оренду, але шлях до того поки що дуже довгий і важкий.

– Чому в нашій країні ніхто не чує простих людей? – запитує Світлана Арсенюк. – Ні районна адміністрація, ні губернатор не поцікавляться навіть, чого ми тут стоїмо й чого добиваємося. Кругом страшна байдужість. Ми вже були в обласній раді, облдержадміністрації, вривалися в кабінет губернатора. І що ви думаєте, хтось звернув увагу? Ні. Чи хтось нам дав відповідь на наші запитання? Ні. До влади рвуться всі, а допомогти людям, як то має бути, немає кому. Ми нічого не просимо в чужої країни, ми просимо свого в своєї держави, а таке враження, що добиваємося чогось захмарного.

Зневіра у пошуках справедливості та почуття непотрібності – ось головні емоції, які керують нині жителями Старої Ушиці й Гораївки. Досі вони добивалися правди законним мирним шляхом, сподіваючись, що їх почують. Тепер вже готові вдатися до більш радикальних методів.

— Якщо держава не повернеться до нас обличчям, ми будемо перекривати трасу «Чернівці – Хмельницький» і стоятимемо доти, доки буде потрібно, – запевняють люди.

І стоятимуть, бо пооббивавши безліч порогів і написавши купу листів та звернень, іншого виходу вже не бачать.

                                                                                                                                                                                                                                           Тетяна ПРОСЯНА.

Р.S. На 28 листопада була запланована зустріч громадських активістів із в.о. директора підприємства Олександром Рудницьким. Посприяв тому, аби люди нарешті мали змогу висловити свої думки безпосередньо керівництву підприємства, а воно, в свою чергу, дати мешканцям ті пояснення, яких вони вимагають, Сергій Самсонюк. Саме він особисто зв’язувався із Олександром Рудницьким та домовлявся про зустріч із активістами Староушицької територіальної громади. Та коли у вівторок жителі завітали на зустріч, на яку запросили й Сергія Івановича та представника нашого видання, пан Рудницький в останній момент зателефонував та, пославшись на термінові справи, відмовився від відвідин Старої Ушиці.

Проте результати проробленої роботи не заставили себе довго чекати. У вівторок після обіду техніки на полях уже не було.

А що стосується перемовин, то будемо сподіватися, що керівництво підприємства та мешканці громади таки сядуть за стіл переговорів.

Додати коментар