Наші ювілеї

У березні у теплому колі рідних і друзів відсвяткувала свій ювілей Галина Петрівна ГОЙ – староста сіл Демшин і Патринці Китайгородського об’єднаної територіальної громади. Це привітна, мила, чуйна і доброзичлива жінка, мудра, справедлива, чесна, тактовна і працелюбна людина, вірна і хороша подруга, чудовий керівник і організатор, знавець своєї справи.

Серед мальовничих краєвидів дністровського пониззя, недалеко від скелястих берегів великої річки розкинулося привітне село Грушка. За легендою назва села пішла від трьох придорожніх джерел, біля яких зупинялися мандрівники відпочити, а орієнтиром для них слугувала грушка, в тіні якої вода виходила з-під землі. Саме тут живе наша героїня – Любов

Микола СОЛОМОН – передплатник зі стажем, оскільки читає наше видання з радянських часів та зберігає величезну підшивку газет ще зі старою назвою «Прапор Жовтня». За освітою – педагог, працював вчителем праці, чималий час (13 р.) займав керівну посаду – директор Підпилип’янської ЗОШ. Будучи ерудованим, освіченим та свідомим громадянином, Микола Михайлович

Іван Михайлович Романчук – поціновувач, передплатник і водночас герой публікацій, який часто з’являвся на шпальтах нашого видання.  А ще Іван Михайлович – це свідомий громадянин, професіонал та людина з великої літери, адже за його плечима 50 років медичного стажу, сотні врятованих життів та тисячі вдячних пацієнтів. Закінчив Івано-Франківський медінститут,

Сутеніло. На ослінчику біля хати щось жваво обговорюють і сперечаються дідусі-сусіди Карпо, Антін та дядько Петро. У руках в Антона Михайловича – наша районка. – А ти це читав? – запитує дідусь у свого опонента і простягає перед очі сторінку «Прапора Жовтня». – А там хіба правду написали? –