Сорочку мати вишила мені…

Автор: | Опубліковано Культура Немає коментарів

Мистецьку подорож, або по-сучасному хай-вей, під назвою: «Ой, яка ж ти гарна сорочка вишивана», провели 20 серпня працівники районної центральної бібліотечної системи для своїх колег-бібліотекарів із різних куточків Кам’янеччини та вчителів загальноосвітньої школи №1. До участі в заході запросили й працівника Кам’янець-Подільського державно-історичного музею-заповідника Наталію Харченко. Ця зустріч стала для всіх присутніх гарною методичною порадою про те, як виховувати молоде покоління в дусі патріотизму, любові до всього українського та глибокої пошани до традицій нашого народу. Завдання, яке ставили перед собою організатори зібрання, — зберегти від забуття важливий символ духу українців як вишита сорочка.

Ведучі мистецької подорожі Оксана Клімова та Марія Кукурудза, використовуючи відеофільми та пісні, розповіли, яке місце в житті кожної жінки займало вигаптуване вбрання. Дівчаток починали навчати мистецтву вишивання з 5-ти років, і вже у 8-9-річному віці вони ставали справжніми віртуозами цієї справи. Вважалося, що коли не буде в дівчини хоча б зо п’ять десятків розшитих блузок, сорочок, запасок, то свати на її поріг не стануть. До того ж, українці вірили, що вишите вбрання має чарівну властивість захищати свого власника.

Захоплюючий екскурс в історію гаптованої сорочки зробила Наталія Харченко, демонструючи при цьому одяг та альбом вишиванок с.Бодечівка (нині Колодіївка) Новоушицького повіту (нині Кам’янець-Подільський район), представлені в музеї.

— У наших виставкових залах можна побачити колекцію подільських вишиванок, зібраних одним із засновників музею Юхимом Сіцінським, — повідала Наталія Юліанівна. — Цікаво, що кожен елемент вишивки на одязі мав своє магічне значення. Так, у чоловічих сорочках не допускалися узори з квітів. Орнамент міг бути рослинним, але лише з чоловічою символікою (дуб, хміль тощо) і обов’язково геометричним. Жінкам же дозволялися будь-які узори.

Нетрадиційну книжкову виставку «Життя у вишивці, а вишивка — життя» представила провідний бібліограф ЦРБ Наталія Сторожук. Вона ознайомила присутніх із літературою про родинні традиції та їх виховне значення, згадала відомих на Кам’янеччині майстринь гаптування Ганну Герасименко з Подільського та Лукію Буру з Довжка. Відрадно, що нині їх справу продовжують молоді працівники ЦРБ Оксана Загоруйко та Лілія Федорчук. На завершення вони разом із Наталією Харченко провели майстер-клас із вишивки для всіх учасників зібрання.

А вже наступного дня в сквері Магдебурзького права працівники РЦБС влаштували фотосушку під назвою «Покажи нам свою Україну», що стала своєрідним продовженням проведеної напередодні мистецької подорожі. Акція була приурочена до Дня Незалежності України.

Увазі поціновувачів фотомистецтва та звичайних перехожих були представлені світлини як молодих, так і досвідчених фотомайстрів — Діани Слободянюк, Анастасії Скоробогатової, Володимира Мазуренка, Віталія Горбуленка, Галини Комарніцької, Діни Кушнір, Станіслава Стояновського, Юрія Савіна та Петра Ігнатьєва.

Наталя КАМІНСЬКА

Додати коментар