Історія села Гуменці

Автор: | Опубліковано Історія Немає коментарів

Село Гуменці (в історичних документах – Ігуменці) знаходиться за 8 верст від Кам’янця. Воно розташоване в глибокій долині між пагорбами (так звані Медобори), на обох берегах р. Мукші.

Грунт у долинах чорнозем, на схилах – глинисто-кам’янистий.

Перші відомості про Гуменці, як уже велике село, знаходимо в документах 1493 р. у другій половині XVI ст. село належало Хоцимирським та Калиновським, у XVIІІ ст. – Єловецьким, потім, аж до кінця, цього століття, – Витославським, Раковським, Росцишевським, поки 1865 р. не перейшло до Антонія Охоцького, який купив його на торгах і спадкоємцям якого належало ще на початку ХХ ст.

До гуменецького приходу належав і присілок Слобідка Гуменецька, що утворився 1851 р., коли за розпорядженням поміщиці Ідалії Росцишевської туди було переміщено декілька сімейселян із м.Лянцкорунь Кам’янецького повіту. На початку ХХ ст. там нараховувалося 27 дворів.

Населення приходу – православні селяни-українці та декілька міщан. На кінець ХІХ ст. нараховувалося 803 чоловіки та 767 жінок православних, 90 і 93 відповідно католиків та 15 чоловіків і 16 жінок євреїв. Жителі в основному займалися землеробством, причому орендували землю в поміщиці на задовільних умовах. Близькість Кам’янця давала змогу збувати там продукти землеробства та полотна, оскільки ткацтво на цій території також було дуже розвинене.

Церква в Гуменцях існувала вже в ХVІ ст., але детальні відомості про неї знаходимо лише у ХVІІІ ст. 1740 р. уніатська церква на честь Василія Великого була дерев’яна, дуже стара, бідна й мала 45 прихожан. 1748 р. їх було вже 110. 1751 р. була збудована нова церква, освячена також на честь Василія Великого, дерев’яна, з одним куполом, величної архітектури. Вона була закладена та освячена уніатським сурогатором Антонієм Онуфрієвичем. 1801 р. в селі знаходилася лише каплиця, облаштована в дзвіниці з дозволу уніатського офіціала Радевича. Вона була настільки стара, що богослужіння в ній не здійснювалися. 1812 р. місцевим священиком Симеоном Дубиневичем був збудований новий храм, кам’яний, в честь Вознесіння Господнього. Іконостас у храмі кам’яний, триярусний.

Церковна земля: садиба – 2 дес. 323 саж., орна – 38 дес. 2296 саж., ліс – 5 дес. 1048 саж. Причтові приміщення дерев’яні, зведені 1894 р. Із 1860 по 1882 рік діяла церковно-приходська школа, а з 1883 р. – народне училище.

Підготував Володимир НАКОНЕЧНИЙ, історик-краєзнавець (за матерілами Юхима Сіцінського).   

Додати коментар