Долі людські
ЧАС БУВ НЕПРОСТИЙ, ТА БУЛО ЦІКАВО
Це інтерв’ю було чи не найважчим за всю журналістську практику: моя співбесідниця мало не після кожної фрази не просила, а благала: «А ось це не для преси»… Або: «Про це не розповідайте в публікації, бо ж подумають, що я якийсь хвалько… І про те не пишіть, бо ж… якось
ДЖЕРЕЛА ЖИТТЯ НЕ МІЛІЮТЬ
Листоноша із Супрунковець добре знає, що запізнись вона з доставкою «Краю Кам’янецького» Євгені Кирилівні РОЗУМНЯК, передплатниця буде вкрай засмучена, бо зазвичай читає газету, як то мовиться, від буковки до буковки. Своїй «районці» зберігає вірність змолоду. Нещодавно з 85-річним ювілеєм її вітали діти Валентин і Тетяна, шестеро внуків (Лілія, Вадим,
СЕКРЕТИ МАРІЇ ТИМОФІЇВНИ
Вона виходить на подвір’я й непомітно простує до сарайчика з реманентом, де вибирає гарно підгострену сапу: пора вже до того осету дібратися, що «розкошує» собі, негідник, скраю городу. Час від часу сторожко озирається, чи не з’явилася де онука, та робота врешті так захоплює, що вже й забуває бабуся Маня,
ЛЮБИТЬ ДІТЕЙ І ЖИВЕ НИМИ
Сонцю всміхаємось, до всіх вітаємось, раді зустрітися знов. Ми українці, ми щиро братаємось, дбаєм про мир і любов. (слова Л. Желізник, гімн ЗДО «Веселка»). Процеси глобалізації та інтеграції, що відбуваються у світі й Україні зокрема, ставлять високі вимоги до сучасного фахівця, який має вміти не лише орієнтуватися, а й
КЕРІВНИК-ЛЕГЕНДА
У пам’яті переважної більшості жителів Кам’янець-Подільського регіону він назавжди залишився неперевершеним життєлюбом, людиною, яка випромінювала потужну енергію, що передавалась оточуючим, благотворно впливала на них та застерігала від необдуманих вчинків. Йому завжди і до всього було діло. Його небайдужість до навколишніх проблем вражала своєю відвертістю, чесністю, однозначністю та професійним підходом
ТИ ДОПОМАГАЄШ КОМУСЬ, А ТОБІ ДОПОМОЖЕ ГОСПОДЬ
«Нелю, – поцікавилася у неї якось давня знайома, – як ти дійшла до того, інтелігентна, освічена, що виносиш судна з-під лежачих?», натякаючи на те, що жінка обходить важкохвору (зовсім не рідню) людину. Давня то давня, та, мабуть, вона погано все ж таки знала Нелю Миколаївну КУЗЮРІНУ, котра нічого ганебного
Я ДОБРОГО НЕ ШУКАЛА, ВОНО САМЕ ДО МЕНЕ ЙШЛО
Це не авторський заголовок, а фраза із нашої розмови з 95-річною мешканкою с.Мар’янівка з Чемеровеччини, в котрій Павліна Іванівна ФАЛІОН (до слова, далека родичка Наталії Фаліон з «Лісапетного батальйону») проживає від народження. Звісно, біографія її багата на всілякого роду події, та назавжди запам’ятала татову науку (він був репресований у
БУДІВНИЧИЙ РІДНОГО МІСТА
Справжня цінність людини вимірюється в тих речах, до яких вона прагне, над якими вона працює все своє життя. Таким ми знаємо корінного кам’янчанина, будівничого нашого міста, справжня цінність якого була підтверджена його добрими справами, професійними здобутками в ім’я своєї Держави, його любов’ю та турботою про сім’ю, його повсякчасною здатністю
ДЛЯ НЕЇ НІЧОГО НЕМА НЕМОЖЛИВОГО
Хоча мешканці села Довжок Катерині Юхимівні МИХАНИШЕНІЙ пішов 102 рік, життєвого оптимізму в неї не поменшало: «Хочу побачити ще, чим усе це має закінчитися». Інтерес її можна зрозуміти, адже сім’я бабулі Катюлі, як усі кличуть найстаршу родичку, налічує понад тридцять осіб (не враховуючи зятів і невісток). Довгими ночами спогади
А В ДУШІ – СВЯТО
Його щойно перевели до загальної палати. Та поведінка людини, котра перенесла обширний інфаркт, здивувала навіть досвідчених лікарів. Щодня Володимир КОСТЮК читав напам’ять тим, хто лежав поруч із ним, не просто вірші, а цілі поеми. І хтозна, що краще діяло на знесилених, блідих сердечників, – пігулки з крапельницями чи ці
