Дмитро Савенко
У КАМ’ЯНЦІ З’ЯВИЛАСЬ ЩЕ ОДНА ТУРИСТИЧНА ПРИНАДА
Кам’янець-Подільський отримав ще одну пам’ятку – юного козака-джури. Подарував скульптуру Кам’янцю благодійник Дмитро Савенко. Проект «Джура» був задуманий засновником та головою наглядової ради благодійного фонду «МіСт», меценатом, киянином з кам’янецьким корінням Дмитром Савенком ще в 2017 році. За задумом «Джура» має уособлювати споконвічну силу духу українців, нездоланності та волі
ЛЮДИ, ЯКІ ПЕРШИМИ ПРИХОДЯТЬ НА ДОПОМОГУ
Впродовж багатьох років триває плідна співпраця Кам’янеччини із благодійним фондом «МіСт» імені Михайла Савенка. Нещодавно на знак подяки за всі гарні спільні справи міський голова Михайло Посітко передав через президента фонду Сергія Ісаєнка відзнаку «Честь і шана» засновнику благодійного фонду Дмитру Савенку. Як повідомляють у пресслужбі міської ради, Дмитро
«МІСТ» ДОБРИХ СПРАВ ЄДНАЄ
Однієї квітневої погожої днини, коли вперше на Кам’янеччині цього року температура сягнула літніх позначок і, здавалось, ніщо не нагадує про війну, виїзна команда митців-волонтерів на чолі з президентом благодійного фонду «МіСт» ім. М.Савенка Сергієм Ісаєнком вирушила з подарунками до Орининської гімназії. Адже зараз, коли тривають бойові дії на сході
ЛЮБИ УКРАЇНУ СВОЇМИ СПРАВАМИ, А НЕ СВОЇМИ СЛОВАМИ ЧИ ГАСЛАМИ!
Місце народження – це не розділ у паспорті, це те, що назавжди викарбовується в душі та серці кожної людини, і патріотизм – це коли в першу чергу в твоєму серці назавжди залишається те обійстя, де ти народився, турбота про тих, хто дав тобі життя, та пам’ять про тих з
Життя дається на добрі справи
Недарма кажуть, що будь-який хороший вчинок повертається сторицею, і того, хто з готовністю віддає людям тепло свого серця, хто не байдужий до прикрощів і бід інших, хто робить добро, не вимагаючи натомість оплати, щедро нагороджує сама доля. Одним із таких є засновник та голова наглядової ради благодійного фонду «МіСт»
«Славутинка» ламає стереотипи
Як тільки на вулицях міста над Смотричем з’являлися сукні ніжно-фіолетового кольору, а їхні власниці, учениці гімназії, проходили повз містян, даруючи їм сонячні усмішки, чи не всі семінаристи мліли від кохання, наввипередки наздоганяючи гімназисток, щоб справити на них враження й зловити бодай натяк на взаємну симпатію в очах красунь. Їх
